«Вірте в талант і творчі сили кожного
вихованця!»
Ці слова
одного із видатних педагогічних діячів сучасності - Василя Олександровича
Сухомлинського - можна було б поставити епіграфом до всього, що було ним
написано. Досвід власної багаторічної практики, узагальнення величезної
педагогічної спадщини минулого переконали його в тому, що "сила і
можливості виховання невичерпні". Виховання точно відбиває життя, і воно
повинно бути повним життя і від повноти життя що йде, тоді воно має силу.
Неспокійний
час, в якому ми живемо - це час великих роздумів , надій. Сьогодні необхідно
мислити і працювати по новому, по новому будувати процес освіти і виховання. Так
і сьогодні актуальні слова В.А. Сухомлинського «Учитель повинен знати і
відчувати, що на його совісті - доля кожної дитини, від його духовної культури
та ідейного багатства залежить розу, здоров'я, щастя людини» Тому постійним
орієнтиром у процесі підготовки вихователів має бути педагогічна спадщина В.А.
Сухомлинського.
У змістовних, емоційно насичених творах
Сухомлинського піднімаються і вирішуються найважливіші проблеми виховання і
навчання.
Для людини, яка
зробила свій вибір на користь педагогічної діяльності, найбільш важливими є
наявність всебічного їх розвитку. В умовах оновлення системи дошкільної освіти
місія вихователя особлива. Він повинен бути активним організатором ,
наполегливим, вміти володіти собою і впливати на інших таким чином, щоб кожна
дитина усвідомлював себе як " Громадянин , як хранитель духу народу, його
ідей, його багатств і цінностей, його неминущої
величі", - стверджував В.А. Сухомлинський. Турбота про здоров’я
дітей - найважливіша робота вихователя -
В.О.Сухомлинський.
Сьогодні
стає все більш очевидним, що без засвоєння молодим поколінням цінностей
сімейних традицій, основ «сімейної педагогіки» не можна побудувати
демократичне, гуманне суспільство. Необхідність звернення до виховного досвіду
народу і його духовно-моральних засад, сімейних виховних традицій відзначають
державні документи: Декларація про державний суверенітет України, Державна
програма «Освіта » («Україна XXI століття») та інші.
Світ
прекрасного для дитини починається в родині. " Тонкість відчуття людини ,
емоційна сприйнятливість, вразливість , чуйність, співпереживання, проникнення
в духовний світ іншої людини - все це осягається насамперед у родині " .
Для дитини найбільш дорогою, близькою , прекрасною
істотою є мати. Мати - це не тільки тепло , затишок , увага. Це - світ сонця ,
любові , добра , ласки , увесь світ у руках матері. І від того , який він, цей
світ , залежить, яким виросте людина .
При недоліку материнської уваги розвиток дитини завжди
затримується - психічно , фізично , інтелектуально , емоційно. Деякі психіатри
думають, що кілька місяців позбавлення материнського впливу досить для того ,
щоб у психіці дитини відбулися зміни , які вже не можна цілком усунути в
майбутньому.
За В.Сухомлинським, розумове виховання — це "надбання знань і
формування наукового світогляду, розвиток пізнавальних і творчих здібностей,
вироблення культури розумової праці, виховання інтересу й потреби в розумовій
діяльності, у постійному збагаченні науковими знаннями, у застосуванні їх на практиці".
Розумове виховання відбувається в процесі надбання знань, але не зводиться лише
до їх накопичення. Знання повинні стати переконаннями особистості, її духовним
багатством, впливати на ідейні погляди, результати діяльності людини, на її
громадянську активність та інтереси.
Найважливішим засобом розумового виховання є навчання, у процесі якого
відбувається розумовий розвиток. "Як без азбуки людина не може читати, так
без розумового розвитку, без гнучкої, живої думки неможливе розумове
виховання". На багато численних переконливих прикладах Василь
Олександрович показав, що успіх розумового виховання залежить від багатьох
факторів: від інтелектуального багатства всього шкільного життя; від духовного
багатства вчителя, його кругозору, ерудиції, культури; від змісту навчальних
програм і характеру методів навчання; від організації розумової праці на уроках
і вдома. "Навчання — це лише одна із пелюсток квітки, яка називається
вихованням у широкому розумінні слова. У вихованні немає головного і другорядного,
як немає головної пелюстки у квітки. У вихованні все головне — і урок, і
розвиток різноманітних інтересів у дітей після уроків, і відносини вихованців у
колективі". Знання з кожного предмета мають певний виховний заряд для
формування і розвитку творчого розуму. Тому В.Сухомлинський не погоджується з
думкою, що для дітей, у яких немає здібностей до математики чи хімії, допустимі
неглибокі, поверхові знання з цих предметів.
В. Сухомлинський вважає, що розумове виховання неможливе без спеціального,
спланованого, постійного розвитку розумових сил і здібностей дітей. Цією
роботою Василь Олександрович керував понад 20 років, учителі починали її за два
роки до вступу дітей-до школи, причому паралельно з процесом вивчення мислення
дитини, дискретності її мозку, здатності "думати про свої думки".
У процесі
вивчення роботи, наукових та літературних творів В.О.Сухомлинського з’явились
ідеї інноваційного впровадження педагогічної і літературної спадщини
В.О.Сухомлинського у роботу дошкільного навчального закладу.
Технологія реалізації впровадження
педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського реалізується за декількома напрямками:
·
здоров’язбереження дітей у дошкільному навчальному закладі
Мета: інноваційні перетворення напрямків педагогічної діяльності,
заради досягнення нової якості оздоровчої роботи та формування у дошкільнят
іміджу здорового способу життя. Забезпечення необхідних
умов для комплексного вирішення проблеми збереження та зміцнення здоров'я
дітей.
·
постійна співпраця з сім’ями вихованців
Мета: виявлення інтересів, потреб, запитів
батьків, рівня їх педагогічної грамотності, встановлення емоційного контакту
між педагогами, батьками, дітьми. Ознайомлення батьків з роботою дошкільного
закладу, особливостями виховання та розвитку дітей у ДНЗ. Формування у батьків
знань про виховання , розвиток та навчання
дітей дошкільного віку. Проектування інноваційної моделі співпраці
дитячого садка і сім'ї.
·
використання нових форм організації навчально-виховного процесу
Мета: врахування індивідуальних інтересів,
збереження дитячої субкультури на основі реалізації норм Закону України
"Про дошкільну освіту", змісту Базового компонента та чинних програм
розвитку, навчання і виховання дошкільнят. Вибір методів та форм організації роботи з
дітьми, інноваційніх педагогічних технологій, які оптимально відповідають
поставленій меті розвитку особистості, сприяють становленню дитини як
особистості.
·
робота з літературною спадщиною В.О.Сухомлинського
Мета: реалізація ідеї виховання
загальнолюдських цінностей у дітей дошкільного віку, виховання любові до рідної
мови, національної самосвідомості, виховання екологічної свідомості та любові
до природи рідного краю. Вчити дітей бачити красу людських стосунків, розвивати
творчі здібності.
Формування життєздатного підростаючого
покоління - одне з головних завдань розвитку країни. Якщо є здоров'я - людина
радіє , спокійно живе , працює , вчиться , ходить в дитячий садок . Без
здоров'я не можна жити , любити , не можна бути красивим і привабливим .
Перші кроки до здоров'я , прагнення до
здорового способу життя , до пізнання самого себе, формування культури здоров'я
робляться в дошкільному закладі . Дошкільний навчальний заклад, як перша ланка безперервної здоров'язбережувальної освіти, передбачає
вибір альтернативних форм і методів організації навчально - виховного процесу
щодо збереження та зміцнення здоров'я дітей. Розвиток дітей тісно пов'язаний зі
здоров'ям , тільки здорова дитина може правильно , повноцінно розвиватися.
Зміст
Базового компоненту дошкільної освіти наголошує, що основною метою дошкільної
освіти є формування базису особистісної культури через відкриття їй світу в
його цілісності та різноманітності.
" Щоб не перетворити дитину
в сховище знань, комору істин, правил і формул, треба вчити його думати. Сама
природа дитячої свідомості та дитячої пам'яті вимагає, щоб перед малюком ні на
хвилину не закривався яскравий навколишній світ з його закономірностями. " В.О.Сухомлинський.
Тема: Читання оповідання В. Сухомлинський «Петрик, собака і кошеня»
Мета: вчити дітей уважно слухати оповідання і розуміти його зміст.
Стимулювати активне дитяче мовлення. Вправляти дітей в умінні закінчувати
знайому фразу, повторюючи окремі слова або словосполучення. Розвивати слухову,
зорову увагу, пам'ять, мовленнєву активність. Виховувати інтерес до занять.
Матеріал: книга В. Сухомлинського, ілюстрації до оповідання.
Хід заняття
Вихователь: Доброго ранку, діти. Я
рада вас бачити веселими, здоровими та красивими. Привітаймося один з одним
так, ніби ми повітряні кульки. Сьогодні в нас на занятті буде гостя непроста,
буде гостя казкова. Відгадайте, хто вона, ця гостя загадкова.
Загадка: Дуже я потрібна всім -
І
дорослим і малим
Всіх
я розуму учу,
А
сама завжди мовчу. ( книга)
Ось
погляньте, хто в гості до нас сьогодні завітав. Так, це книга, яка називається
« Казки В.О. Сухомлинського». Вона прийшла в садочок до наших діток.
- А хто такий В.О.
Сухомлинський? ( письменник, учитель)
Чому
він вчить дітей? ( не ображати один одного, любити природу, рідний край,
товаришів)
Пригадайте,
які казки, оповідання ми з вами читали? ( « Татусь – це не борода, а очі», Як
котові стало соромно», « Камінь», «Сиві волосинки», « Сьома дочка») Молодці,
діти, пригадали.
Вихователь: Увага! Сьогодні я вас
познайомлю з оповіданням В.О. Сухомлинського « Петрик, собака та кошеня».
Слухайте уважно:
«Петрик, собака і
кошеня»
-Маленький
хлопчик Петрик ішов стежкою в саду. Бачить біжить назустріч кудлатий собака.
Петрик злякався, хотів тікати. Та раптом до його ніг притулилось маленьку
кошеня. Воно втекло від собаки й просило Петрика: захисти мене, хлопчику, від
цього страшного звіра. Стоїть Петрик, дивиться на кошеня, а воно підняло голівку
і жалібно нявчить.
Петрикові
стало шкода кошеняти. Він узяв його на руки і хоробро пішов собаці назустріч.
Пес зупинився, злякано глянув на Петрика і сховався в кущах.
Вихователь: Як називається
оповідання?
Хто
написав оповідання?
Хто
йшов по садку?
Хто
біг Петрикові назустріч?
Хто
притулився до ноги Петрика?
Що
кошеня просило у Петрика?
Як
вчинив Петрик?
Що
доброго він зробив?
А
хто з вас знає вірші про доброту?
Живе
у світі доброта
Яскрава,
чиста, золота.
Вона
дарує нам турботу всім
І
маленьким і старим.
Якщо
добро не помічати
Зло
нас може подолати.
Вихователь: А зараз давайте
пограємо в гру « Добре – погано»
Правила
гри:
Якщо добре – плескаємо в долоньки, а якщо погано – руки кладемо на коліна.
Слухайте
уважно: -
діти дружно граються.
-
- Таня знайшла бабусині окуляри
-
хлопці після гри не склали іграшки.
-
ми поклеїли книжки.
-
ведмедик голосно ревів і просив меду.
-
мишеня не хотіло щоб йому співала мама – мишка.
Вихователь: Я знаю, що ви робите
добрі справи. Які?
А
знаєте, який добрий вчинок вчинила я, коли була маленькою?
-
Коли я була маленькою, мама мені купила ось цю книжку
В.О.
Сухомлинського з творами. Я її берегла, роздивлялася малюнки, сторінки не
рвала, а тепер принесла вам і читаю. Чи добре я вчинила? Давайте будемо робити
багато добрих справ. То прошу вас серця свої відкрити, щоб зрозуміти і
запам’ятати – лише з добра усе бере початок!
Мудрець
сказав: « Краса врятує світ»
Але
уже на протязі століть
Панує
істина проста: « Коли світ врятує доброта»
А
ми сьогодні поєднавши руки запалимо вогник доброти, його вогонь освітлює
стежину й допоможе впевнено іти.
Вихователь: Ось і підходить до
завершення наше заняття, і я вірю в те, що від сьогодні стала добрішою кожна
дитина. Я вірю, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях із ним ви
будете йти по житті.
І
на завершення скажу такі слова: « Нехай любов земна і доброта сердечна завжди
крокують поруч з вами у житті».
Під час читання мої вихованці осмислюють зміст багатьох
творів, у яких описано почуття і вчинки дійових осіб. У дітей виникає глибоке
співпереживання, що є своєрідним освоєння дійсності. Це дає їм можливість
зрозуміти внутрішній світ інших людей. Які
б моральні якості я хотіла виховати у дітей? Усі вони мають у своїй основі
прекрасну людську властивість – відчуття того, що переживає інший не тільки у
хвилини радості, а й у хвилини смутку, болю, самотності. Саме в цьому криються
джерела доброти. Щоб підвести моїх вихованців до такого розуміння, проводжу
уроки доброти, ввічливості, години спілкування, на яких використовую різні за
жанром твори Василя Олександровича: казки, оповідання, притчі.
Немає коментарів:
Дописати коментар