ДЛЯ ТУРБОТЛИВИХ БАТЬКІВ

НЕЗАБАРОМ ШКОЛА!

1. Поясність дитині, що дорослі ходять на роботу; для діток робота - дитсадочок, а для старших - школа. Розкажіть, що всі колись ходили до школи: і бабуся, і дідусь, і мама, і тато.

2. Дуже часто причина негативного ставлення дитини до школи криється увідношенні батьків. Батьки «заражують» дітей своїми хвилюваннями, побоюваннями і малюк починає сприймати школу як невідому загрозу. Налаштуйте дитину позитивно, розкажіть, що у неї з'явиться багато нових друзів, що кожендень вона буде дізнаватися багато цікавого. Згадайте веселі історії зі свого шкільного життя. Можна погратися у «Школу». Нехай учителем у цій грі буде мама чи бабуся, а дитина - учнем, а потім поміняйтесь ролями.

3. Разом з дитиною виберіть найкраще шкільне приладдя: ручки, пенали, зошити,олівці, рюкзак, пластилін, альбоми. Нехай дитина поміряє новеньку форму,відчує себе дорослим, склавши все у рюкзак.

4. Якщо дитина захоче помалювати в новому альбомі чи зошиті, або зліпити зі«шкільного» пластиліну динозаврика - не забороняйте їй.

5. Не акцентуйте увагу лише на навчанні. Дитинство у шість років незакінчується.

Чи готова дитина до школи? Як допомогти дитині пристосуватися до нових для неї умов шкільного навчання? Ці питання не можуть не хвилювати батьків дошкільнят. Але дати правильну відповідь навіть досвідченим мамам і татам не завжди легко.

Існує багато психологічних тестів, по яких можна дізнатися про загальну шкільну зрілість дитини. Але проводити їх і знатися на отриманих результатах – справа спеціалістів-психологів. Тож пропонуємо елементарний спосіб перевірки, доступний абсолютно всім батькам.

Отже, спершу поставте дитині наступні запитання. Якщо вона відповість на них без зусиль, то, значить, його психічний розвиток відповідає календарному віку і свідчить про готовність дитини навчатися в загальній середньо освітній школі.

Запитання для дитини 5-6 років

1. Як тебе звуть?

2. Як звуть твою маму, папу, сестричку, братика?

3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш і станеш дорослим: чоловіком чи жінкою?

4. Зараз ранок, день чи вечір?

5. Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець, стрічка?

6. Скільки пальців у тебе на руці? Покажи два пальчики, три?

7. Скільки оченят у ляльки? А у тебе? Для чого потрібні очі, вуха?

8. Що роблять віником, олівцем, ложкою?

9. Коли можна кататись на санчатах: взимку чи влітку? Чому?

10. Коли можна купатися в річці: взимку чи влітку? Чому?

11. Яких ти знаєш звірів, птахів? Хто більший: коза чи корова? У кого більше ніг: у собаки чи у півня?

Запитання для дитини 6-7 років:

1. Назви своє прізвище, ім’я, по батькові.

2. Хто старший: ти чи твій брат, сестра?

3. Скільки тобі років? А скільки буде через рік, два роки?

4. Коли ти снідаєш: вранці чи увечері? Обідаєш: вранці чи вдень? Що буває раніше: обід чи сніданок, день або вечір?

5. Де ти живеш? Де працюють твої папа, мама? Ким ти хочеш бути, коли виростеш?

6. Яка зараз пора року – літо чи осінь, зима чи весна? Чому ти так вважаєш?

7. Чому сніг буває взимку, а літом його немає?

8. Що робить листоноша, лікарка, вчитель? Хто лікує, а хто навчає?

9. Що більше – 8 чи9; 5 чи3? Порахуй від 6 до 9, від 5 до 3?

10. Покажи свою ліву руку, праве вухо. Що знаходиться справа (зліва) від тебе в цій кімнаті?

11. Що потрібно зробити, коли випадково зламав чужу річ?

         Не дивуйтесь, якщо питання вам здалися дуже простими. У практиці багатьох педагогів зустрічалися діти, які не змогли відповісти на багато з них. Для кожного батька нормально вважати, що його дитя найрозумніше. Але інколи дитя не може відповісти на якісь з цих питань просто тому, що батьки не вважали за потрібне йому це пояснити. Вони просто гадали, що їх чудове маля саме знає такі елементарні речі. Хай щастить!

Десять заповідей батькам

1.Не навчайте того, в чому не обізнані: для правильного виховання дитини потрібно знати її вікові та індивідуальні особливості.

2.Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета – виростити її для життя серед людей.

 3. Довіряйте вашій дитині, розтлумачуйте, що вона робить краще, а що – гірше. Залишайте за нею право на власні помилки: дитина оволодіє вмінням самостійно їх виправляти.

 4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Вона мусить впевнюватись у своїх силах поступово, тоді з неї виросте відповідальна особистість

 5. Будьте терплячими.

 6. Будте послідовними у своїх вимогах, однак запам'ятате: твердість лінії досягається не покараннями, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.

 7. Поторбуйтесь про те, аби ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі, дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син або донька потроху самі вчаться розпоряджатись собою.

 8. Виключить зі своєї практики вислів:"Роби, якщо я наказав", замініть цю форму вимоги іншою: "Роби тому, що не зробити цього не можна, це принесе користь". Дитина має звикнути діяти не на догоду батьківському розпорядженню, а тому, що це доцільно, розумно. потрібно.

 9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто не задоволені, а й про те що вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину з сусідскою, з її друями, однокласниками. Порівнюйте з тим, якою вона була вчора і якою вона є сьогодні. Цедопоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.

 10. Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: "Мені ніколи її любити".

Рекомендації батькам з підготовки дитини до дитячого садка

· Зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку.

· Поступово формуйте навички спілкування дитини з однолітками: гуляйте з ним на ділянці дитячого садка, залучайте до спільної діяльності з іншими дітьми.

· Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.

· Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.

· Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило — восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним, і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.

· Докладно розповідайте дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності вона робитиме.

· Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності дитини та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками.

· Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.

Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості й плани.

· Переконайтеся у тім, що вашій родині дитячий садок необхідний саме зараз. Будь-які ваші коливання дитина використовуватиме для того, щоб протистояти відвідуванню дитячого садка

· У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дошкільного закладу і його працівників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком.

Рекомендації батькам з підготовки дитини до дитячого садка

· Зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку.

· Поступово формуйте навички спілкування дитини з однолітками: гуляйте з ним на ділянці дитячого садка, залучайте до спільної діяльності з іншими дітьми.

· Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.

· Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.

· Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило — восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним, і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.

· Докладно розповідайте дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності вона робитиме.

· Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності дитини та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками.

· Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.

Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості й плани.

· Переконайтеся у тім, що вашій родині дитячий садок необхідний саме зараз. Будь-які ваші коливання дитина використовуватиме для того, щоб протистояти відвідуванню дитячого садка

· У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дошкільного закладу і його працівників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком.

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання 

· Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання. Інакше малюк відчує ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися.

· Покладіть малюку до кишеньки яку-небудь пам'ятну річ, що нагадуватиме про вас і про те, як сильно ви його любите.

· Вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його, наприклад завжди цілуйте дитину в щічку, а потім ніжно потріться носиками або що-небудь подібне.

· Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку.

· Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо ви хоч раз піддастеся дитині, надалі вам буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

   Навіщо прощатися?

Напевно, багато дорослих переживали величезну спокусу взагалі уникати прощань: дитина відвернулася, а ти на пальчиках і - в двері. Звичайно, після таких розставань на душі кішки скребуть і хочеться повернутися подивитися, як він там (що, звичайно, не покращує настрій на роботі), зате сліз не було (або, принаймні, при тобі не було).

Такий спосіб будувати відносини з дитиною зовсім не добрий ні для малюка, ні для батьків.

Ось чотири причини того, чому тікати не прощаючись погано для дитини:

1. дитина бачить, що батьки бояться прощань, і робить висновок, що розставання - це щось дуже страшне, тому вона сильніше намагається утримувати біля себе звичні й улюблені речі, дуже багато сил витрачає на контроль того, що у неї є, і її не вистачає сил на нові знайомства; вона може цуратися нового або бути агресивною в нових контактах;

2. дитина переживає, що батьки вважають її занадто слабкою особистістю для того, щоб справлятися з серйозними почуттями; вона може змиритися з тим, що вона"слабенька" і "ранима", вести себе вередливо і наслідувати маленьких, а може почати активно доводити, яка вона сильна і самостійна через агресивну поведінку з тими, з ким вона залишається без батьків. І те, і інше, на жаль, - помилкове обличчя маленької людини, а яка вона насправді - їй ще належить зрозуміти;

3. дитина ревнує батьків до їхніх справ (до роботи, друзів, магазинів та перукарень); її здається, що якщо батьки таємно тікають від неї кудись, значить, вони люблять щось там більше, ніж її тут; їй важко буде навчитися поважати роботу батьків через ці ревнощі;

4. дитина відчуває себе неповноцінним членом сім'ї: її обманюють, з її почуттями не рахуються.

А ось чотири причини того, чому тікати не прощаючись погано для батьків:

1. дитина, яка побоюється нових контактів, буде сильніше і сильніше прив'язувати до себе маму, не дозволяючи їй відходити від себе (іноді ні на крок);

2. дитина, яка з допомогою агресії доводить, що він достатньо великий і сильний, щоб з ним говорили серйозно, завдає багато клопоту, сварки мамам і татам з бабусями, нянями і вихователями;

3. дитина, яка ревнує батьків до роботи і інших справ, змушує їх ділити життя на "сім'ю" і "роботу" і відчувати почуття провини;

4. дитина, яка помітить, що його обманюють, може почати маніпулювати і завжди знайде спосіб змусити батьків переживати, нервувати і спізнюватися на свої важливі зустрічі: сльозами, скаргами, поганим сном, апетитом і поведінкою.

Можливо, хтось скаже: ну це вже ви занадто! Невже всі ці проблеми можуть обрушитися на батьків через таку дрібницю! Подумаєш, не попрощався з однорічним Шкет!

А ось для дитини вміння прощатися і відпускати - зовсім не дрібниця, а важливий аспект істинно людських відносин. Може бути, перший в його житті досвід стосунків у соціумі, де ти - важливий, але ти - не один.

Як краще прощатися

Спробуємо знайти рецепт доброго та корисного для дитини прощання. Для цього згадаємо, що ми знаємо про бажаннях малюка, і вирішимо, чого хоче дорослий.

Отже, дитина хоче:

знати, куди йде мама;

знати, коли вона прийде;

бути впевненим, що з ним нічого не трапиться;

бути впевненим, що з нею нічого не станеться;

бути впевненим, що вона отримує задоволення від того, що робить, і їй там не гірше (хоча і не краще), ніж тут.

У той же час дорослий хоче:

забезпечити безпеку дитини;

не спізнитися туди, куди йде;

залишити дитину в досить хорошому настрої;

повернувшись, побачити радість зустрічі в очах свого малюка.

Постараємося поєднати ці побажання в одній стратегії.

Щоб не спізнюватися і мати можливість попрощатися з дитиною, зберіться на 5-10 хвилин раніше (більше не треба, щоб не перетворювати прощання в самостійну подію дня).

Скажіть чесно дитині, куди і навіщо ви йдете (тільки дуже просто, наприклад: "Я йду в перукарню стригти волосся", або "Я йду на роботу друкувати на комп'ютері", або "Я йду до тітки Олені пити чай"). Не бійтеся, що дитина не зрозуміє слів: спокійна, відкрита інтонація підкаже йому, що те місце, куди йде мама, досить гарна, і справа, яку вона буде робити, - корисне і приємне.

Скажіть точно малюкові, коли ви повернетеся. Для цього не потрібно говорити час за годинником.

Перший раз йдемо в садок

 1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

2. Уникайте будь-яких негативних розмов у сім'ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негатив­не ставлення до відвідування дитячого садка.

3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім'ї.

4. Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийоми їжі, прогулянки).

5. Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.

6. Навчайте дитину їсти неперетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.

7. Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до ту­алету.

8. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.

9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку — збирати, розбирати.

10. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

11. Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.

13. Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини — привчайте її до ситуацій, р яких потрібно змінювати форми поведінки.

14. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.

15. Повідомте медичну сестру про стан здоров'я вашого малюка.

16. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.

17. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.

18. Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування дитячого садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби — залишіться на тиху годину.

Правила прийому в ДНЗ

     Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснює керівник ДНЗ протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров'я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.

     Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими ознаками. За дитиною зберігається місце в дошкільному навчальному закладі державної та комунальної форм власності у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період (75 днів).

      Відрахування дитини з дошкільного навчального закладу здійснюється:

 • за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;

 • на підставі медичного висновку про стан здоров'я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування у дошкільному навчальному закладі даного типу;

 • у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців.

     Для зарахування дитини до дошкільного навчального закладу    "Дзвіночок" необхідні наступні документи : 

1. Заява батьків або осіб, які їх замінюють що до влаштування дитини до дитячого закладу.

2. Медична довідка дитини з проходженням всіх спеціалістів певної форми (до вступу в ДНЗ) 

3. Виписка із медичної карти, карта профілактичних щеплень (форма №63).

4. Ксерокопію  свідоцтва про народження дитини. 

5. При наявності пільг - документи, що їх підтверджують.

6. Батькам необхідно мати паспорт і свідоцтво про народження дитини.

                                          

Вимоги до зовнішнього вигляду та одягу дітей

Одяг дитини повинен бути чистим, охайним, відповідати порі року, температурі повітря, відповідати розміру дитини. Небажане носіння комбінезонів. Повинна бути чиста нижня білизна.

Зав’язки і застібки мають бути розташовані так, щоб дитина могла самостійно себе обслужити.

Взуття має бути легким, теплим, точно відповідати нозі дитини, легко зніматися і надіватися.

Носова хустка потрібна дитині як в приміщенні, так і на прогулянці. Зробіть на одязі зручні кишені для її зберігання.

Лице повинно бути умите, ніс, руки - чисті, нігті - підстрижені, зуби - почищені, зачіска - охайна.

Щоб уникнути випадків травматизму та з метою збереження здоров’я дітей, необхідно перевіряти вміст кишень дитини на наявність небезпечних предметів. Категорично забороняється приносити в садок гострі, ріжучі, склянні предмети, дрібні предмети (намистинки, ґудзики і тому подібне, пігулки), а також їжу та напої.